Дисплазія кульшових суглобів у немовлят лікування
Lerunamedica.ru

Медицинский портал

Дисплазія кульшових суглобів у немовлят лікування

Дисплазія кульшових суглобів у новонароджених. Симптоми, причини та ступені захворювання. Лікування дисплазії кульшових суглобів

Дисплазія кульшових суглобів у дітей – ступені, симптоми та лікування

Дисплазія кульшових сулобів у дітей – достатньо часто діагностована патологія, яку виявляють у новонароджених. Такі порушення функцій кульшових суглобів можуть призвести до серйозних наслідків, аж до інвалідизації. Причинами патології можуть стати генетична схильність, гормональні впливи та порушення формування тканин при внутрішньоутробному розвиткові.

Батьки повинні знати не лише про методи лікування, але й симптоми захворювання, оскільки наслідки дисплазії кульшових суглобів відбиваються на всьому житті людини.

Класифікація дисплазії кульшових суглобів у дитини

В медицині розрізняють три ступені дисплазії суглобів:

  • 1 ступінь. Найчастіше діагностується у недоношених дітей, лікарі диференціюють його як перехідний стан між хворим і здоровим суглобом. Часто дисплазія кульшових суглобів 1 ступеня виявляється у доношених дітей, які народились з малою вагою. Таке може статись, якщо під час вагітності спостерігалась фетоплацентарна недостатність.
  • 2 ступінь. Це вже передвивих кульшового суглобу, при якому лікарі відзначають зміну форми вертлужної западини. Характеризується тим, що навіть за активних рухів ніжками стегнова кістка не залишає западину, залишається в її межах.
  • 3 ступінь. Диференціюється фахівцями як підвивих кульшового суглоба, дуже добре видно зміни форми голівки стегнової кістки, вона здатна вільно переміщуватись всередині суглоба, але не виходить за його межі.

Симптоми дисплазії кульшових суглобів

Ознаки дисплазії кульшових суглобів у немовлят вельми характерні, вони яскраво виражені навіть на першому році життя. Лікаря та батьків повинні насторожити такі ознаки:

  • складки на підколінних та сідничних впадинах несиметричні
  • при розведенні ніжок у зігнутому стані немовля демонструє явне невдоволення, плаче
  • розведення зігнутих у колінах ніжок є проблематичним

За цих ознак батьки повинні звернутись за консультацією до ортопеда, який проведе повне обстеження малюка і призначить ультразвукове дослідження кульшового суглоба.

Найяскравіше виражені симптоми третього ступеня захворювання:

  1. Присутній «симптом клацання». Такий звук буде чутно в момент розведення ніжок, зігнутих у колінах, збоку, причому клацання чути і в момент розведення, і в момент зведення.
  2. Асиметрія шкірних складок. Дитину слід покласти на живіт чи на спину, звернути увагу необхідно на глибину і висоту розташування складок. Кількість складок не відіграє ніякої ролі в діагностуванні, оскільки цей показник є варіативним навіть в абсолютно здорових дітей.
  3. Обмеження при розведенні ніжок вбік. Саме за допомогою цього симптому діагностується вроджена дисплазія кульшових суглобів уже на 5-7 день життя немовляти.
  4. Вкорочення ніжки. Перевірити цю ознаку захворювання можна так: дитину кладуть на спинку, згинають їй ноги в колінах і встановлюють ступнями до столу чи іншої поверхні, на якій лежить немовля. Якщо дитина здорова, то її коліна будуть розташовуватись на одному рівні, якщо ні, одне коліно буде знаходитись трохи вище від іншого.

Методи лікування дисплазії кульшових суглобів

Після діагностування захворювання має бути негайно призначене лікування дисплазії суглобів – у немовлят цей процес може бути незатяжним, а результат вельми успішним. В перший місяць життя немовляти доволі ефективним стане широке сповивання при дисплазії кульшових суглобів, яке виконується за певним алгоритмом:

  • звичайна фланелева пелюшка складається у прямокутник шириною 15 см
  • підготовлену пелюшку прокладають межи ніжками малюка (вони мають бути зігнутими в колінах і розведеними вбік)
  • краї пелюшки повинні знаходитись біля колін
  • спеціальними зав’язками пелюшка фіксується на плечах дитини

Новонароджений доволі швидко звикає до такого сповивання, абсолютно спокійно витримує моменти переодягання, а з часом сам починає виставляти ніжки у потрібному положенні.

Широке сповивання завжди поєднується з гімнастикою при дисплазії кульшових суглобів у новонароджених. Ця процедура елементарна – кожне сповивання (чи зміна памперса) повинне супроводжуватись повільним розведенням ніжок убік і поверненням їх на місце. Дуже ефективним при лікуванні цього захворювання буде плавання на животі.

Детальніше про те, як здійснюють гімнастику і роблять масаж при дисплазії кульшових суглобів у дітей, можна дізнатись на сторінках нашого сайту: Добробут.ком.

Окрім широкого сповивання, для дітей із цим захворюванням може бути призначене носіння спеціальних ортопедичних пристосувань. Загалом лікування підбирається в строго індивідуальному порядку, з урахуванням ступеня розвитку хвороби, віку малюка, наявних загальних захворювань та інших чинників.

Є методи лікування і хірургічним шляхом, але операція при дисплазії проводиться вкрай рідко, тільки в запущених випадках, при пізньому діагностуванні чи неефективності інших методів лікування.

Дисплазія кульшових суглобів у дітей

Дисплазія кульшового суглоба — це порушення нормальної анатомічної будови суглоба, за якого головка стегнової кістки не зіставляється з кульшовою западиною тазової кістки, що призводить до функціонального розладу опорно-рухового апарату. Захворювання виникає у новонароджених, у яких в процесі внутрішньоутробного розвитку суглобових компонентів сталася генетична поломка. Другий поширений термін, що позначає цю патологію, — вроджений вивих стегна.

У здорового немовляти кульшовий суглоб є «незрілою» анатомічною структурою. Свого «дорослого» вигляду він набуває після його активного залучення до пересувань (повзання, сидіння, ходіння). У нормі, кульшовий суглоб представлений ідеально співставними головкою стегнової кістки та поглибленням тазової кістки (їхніми суглобовими поверхнями), які утримуються суглобовою капсулою, зв’язками та хрящовою пластинкою (лімбусом).

При цьому захворюванні порушується морфологія одного з компонентів суглоба, тому виділяють дисплазію кульшової западини, дисплазію проксимальної ділянки стегнової кістки та ротаційні варіанти захворювання. Патологія кульшової западини проявляється сплощенням анатомічного поглиблення (ацетабулярна дисплазія) та надмірною еластичністю сполучної тканини. У процесі руху в суглобі головка стегнової кістки не утримується в кульшовій западині та виходить за її межі.

Дисплазія проксимальної ділянки стегнової кістки (діафізарна дисплазія) пояснюється порушенням геометрії окремих її компонентів: головки, шийки та діафіза. Зміна шийко-діафізарного кута в бік збільшення або зменшення провокує неправильний розподіл фізичного навантаження на суглоб, що в умовах підвищеної еластичності зв’язкового апарату проявляється його підвивихом або вивихом. Частота народження дітей із цією патологією становить в середньому 3%. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення цього показника.

Зміст:

Причини виникнення дисплазії кульшових суглобів

Усі елементи опорно-рухового апарату формуються з 5 тижня внутрішньоутробного розвитку плода і до «першого кроку», зробленого дитиною. Весь цей період є критичним, і будь-який негативний вплив може обернуться структурними змінами та дисплазією суглобів. Необхідно розуміти, що вроджений вивих стегна — це прояв основного захворювання, а не окрема нозологія. Він може виникати за вродженої патології сполучної тканини (синдром Марфана, синдромі Елерса-Данлоса).

Тривале формування структур опорно-рухового апарату створює широкий часовий діапазон для розвитку патології.

Виділяють такі причини даного захворювання:

  • Генетична схильність. За наявності ортопедичних проблем або патології сполучної тканини в родичів ризик розвитку вродженого вивиху суглоба в дитини підвищується.
  • Гінекологічні захворювання у матері, які перешкоджають нормальному формуванню плода (інфекції зі статевим шляхом передачі, що індукують спайковий процес, міома матки, токсикоз та ін.).
  • Внутрішньоутробне обвивання плоду пуповиною.
  • Шкідливі звички матері під час вагітності.
  • Нераціональне харчування матері (дефіцит вітамінів і мікроелементів).
  • Обмеження рухливості плода в утробі матері за рахунок маловоддя, великих розмірів плода, багатоплідної вагітності, тазового передлежання.
  • Недоношеність. За передчасного народження малюка морфологічна структура суглоба недостатньо сформована і провокує підвивихи та вивихи.
  • Родові та післяпологові травми.

Види дисплазії кульшових суглобів

Дисплазія кульшового суглоба — це морфологічна незрілість компонента опорно-рухової системи. Ця патологія може перебігати з мінімальними функціональними відхиленнями або з вираженим порушенням роботи суглоба.

Виділяють три ступені цього захворювання:

  • 1 ступінь — передвивих головки стегна. Цей варіант перебігає без явної клінічної картини, але за допомогою інструментальних методів діагностики ідентифікують структурні зміни в суглобі. Головка стегнової кістки залишається в межах кульшової западини.
  • 2 ступінь — підвивих головки стегна. Головка стегнової кістки фрагментарно виходить за межі кульшової западини під час виконання певних рухів.
  • 3 ступінь — вивих стегна. Головка стегнової кістки цілком виходить за межі кульшової западини. Цей варіант патології трапляться частіше у дівчаток і пов’язаний в основному з генетичними дефектами сполучної тканини.

Симптоми дисплазії кульшових суглобів

Симптоми патології найчастіше проявляються відразу після народження дитини. Явні ознаки захворювання такі:

  • одна ніжка коротша за іншу;
  • асиметрія сідничних складок;
  • неповне розведення ніжок при зігнутих колінах;
  • додаткова складка на сідниці;
  • підвищений тонус м’язів спини;
  • положення тулуба дитини С-подібне;
  • дитина тримає голівку на одній стороні;
  • на одній руці кулачок стиснутий;
  • виникнення «клацання» при спробі пасивного згинання ноги в кульшовому суглобі;
  • зовнішнє відведення ураженої ноги під час сну;
  • обмеження рухливості в ураженому суглобі (за утрудненого відведення стегна).

Ці симптоми належать до ранніх проявів захворювання. За відсутності адекватного лікування можуть приєднуватися додаткові вторинні ознаки захворювання:

  • деформація хребта (сколіоз, лордоз);
  • вальгусна деформація стоп;
  • порушення ходи («качина» хода, накульгування);
  • атрофія м’язів ураженої ноги.

Діагностика дисплазії кульшових суглобів

Діагностика цього захворювання починається ще в пологовому будинку, відразу після народження дитини. Рекомендовано повторити фізикальне обстеження в кінці 1-го, 3-го і 6-го місяця після народження.

Загальний огляд дитини дозволяє виявити патогномонічні симптоми дисплазії кульшового суглоба:

  • симптом клацання (або Маркса-Ортолані) при згинанні ноги в колінному та кульшовому суглобі;
  • асиметрія шкірних складок і довжини ніг за одностороннього ураження;
  • обмеження відведення ноги в горизонтальній площині.

Верифікувати передвивих і підвивих складно, оскільки явних клінічних ознак захворювання можна і не виявити. Ретельний огляд ортопеда дозволяє діагностувати основні порушення кульшового суглоба.

Додаткові методи діагностики охоплюють:

  • УЗД кульшових суглобів — застосовується у дітей до 3 місяців життя. Сонографічний метод візуалізації дозволяє визначити патологічні зміни хрящової тканини, з якої складається головка стегна.
  • Рентгенографічне дослідження кульшових суглобів (можна робити з 3-місячного віку) допомагає ідентифікувати порушення співвідношення головки стегна та кульшової западини тазової кістки. Оскільки хрящова тканина кульшового суглоба погано візуалізується, ортопеди використовують різні методики оцінки стану суглоба шляхом проведення умовних «анатомічних» ліній. На стику цих ліній утворюються кути, величина яких дозволяє визначити ступінь дефігураціі суглоба.
Читать еще:  Передается ли дерматит от человека к человеку

Методи лікування дисплазії кульшових суглобів

Вибір лікувальної тактики при цому захворюванні залежить від виду патології (передвивих, підвивих або вивих) та віку дитини. Раніше дітям із вродженим вивихом суглобів з раннього віку призначали жорсткі ортопедичні конструкції, які сковували рухи та викликали емоційне перенапруження дитини.

Сьогодні лікування даної патології менш радикальне. Усі ортопедичні конструкції стали м’якшими та зручними для використання, що робить дитину більш рухливою й активною.

Принципи лікування дисплазії кульшових суглобів у дитячому віці такі:

  • негайний початок терапії відразу після встановлення діагнозу;
  • ноги дитини повинні бути зігнуті в колінних і кульшових суглобах із латеральним відведенням;
  • максимальне збереження фізичної активності дитини, наскільки це можливо;
  • тривалість і безперервність лікування;
  • застосування лікувальної гімнастики, фізіотерапії, масажу.

Виконання цих правил здійснюється за допомогою:

  • широкого сповивання (забезпечує зігнуте та відведене положення кульшових суглобів);
  • стремен Павлика (сучасні ортопедичні вироби виготовляються з м’яких матеріалів, що дозволяють утримувати ноги в зігнутому та відведеному положенні);
  • ортопедичних шин Фрейка, ЦІТО, Розена, Волкова, Шнейдерова, апарату Гневковського (використовуються тільки за складного вивиху кульшового суглоба, який не коригується іншими методами);
  • лікувальної гімнастики (дозволяє зміцнити м’язи ніг і забезпечує фізичну активність дитини);
  • масажу, спрямованого на поліпшення кровопостачання та розслаблення м’язів;
  • мануальної терапії — ефективного методу для зняття напруги та зміцнення м’язів, запобігання деформації скелета (хребта, стоп), знеболювання;
  • фізіотерапії (електрофорез, парафіно-озокеритові аплікації).

Хірургічне лікування проводять за істинного вивиху кульшового суглоба, який не коригується за допомогою консервативних методів, або за повторного вивиху після закритого вправлення. Усі операції виконують у дітей після 1 року. Хірургічна корекція кульшової западини та головки кульшового суглоба здійснюється за пізньої верифікації діагнозу (після 2 років).

Наслідки дисплазії кульшових суглобів

Після встановлення діагнозу «дисплазія кульшового суглоба» важливо відразу почати лікування. Дотримання рекомендацій лікаря щодо догляду за дитиною з цією патологією, ранній початок лікування та повноцінне харчування забезпечують сприятливий прогноз. В іншому випадку, можуть виникнути ускладнення, які погано піддаються корекції:

  • порушення ходи (накульгування, «качина» хода);
  • деформація хребта і стоп;
  • гіпотрофія м’язів;
  • диспластичний коксартроз (виникає здебільшого в зрілому віці, але може траплятися і в дітей), що призводить до дегенеративних змін і зниження обсягу рухів у суглобі.

Дисплазія кульшових суглобів: симптоми і лікування

  • 1 Види дисплазії
  • 2 Симптоми дисплазії у дітей
  • 3 Причини виникнення і форми дисплазії
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування

З-за того, що у деяких дітей суглоби не розвиваються до кінця, то з’являється дисплазія кульшових суглобів. Лікування відбувається завдяки лікаря-вертебролога. Ця недуга проявляється ще при народженні малюка. Статистика говорить, що у 20% дітей виявляють його, більшість хворих жіночої статі. З’являється ураження кульшових суглобів правого або лівого боку.

Патологія виникає з-за поганого розвитку різних елементів: кісткової і хрящової тканин, м’язової маси біля суглоба, капсульного і зв’язкового апарату.

Організм дитини дуже вразливий, тому з’явитися хвороби просто. Навіть зміни хрящових структур можуть принести сумні наслідки. Також м’язи біля суглобів можуть бути змінені, розтягуватися зв’язковий апарат, проявлятися окостеніння. Все це порушує правильну роботу суглобів.

Види дисплазії

Проявляється дисплазія кульшових суглобів у дорослих і дітей. Вона буває різних видів. Початкова стадія називається предвывих, вона характеризується розтягуванням у тазостегновому суглобі. Симптоми схожі на вивих, але потрібно вчасно почати лікувати його, так як все може перерости в серйозну патологію.

Другий вид — це підвивих. Така патологія більш складна, ніж попередня. Зміщується сама головка, але вона не залишає межі хрящової частини. Зсув може відбуватися як сторони, так і вгору.

Останнім з видів виділяють вивих. Хрящова пластина переміщається всередину суглоба, виходить за межі кульшової западини, розтягуються капсули. Такий прояв симптомів веде до найбільш складного виду дисплазії тазостегнових суглобів.

Симптоми дисплазії у дітей

Дисплазія кульшового суглоба може проявитися у виді патології в пасивному відділі стегна, так як обмежуються його дії. Для того щоб перевірити, прогресує ця хвороба, потрібно покласти дитину на спину. У такій позі ноги у дітей зігнуті під прямим кутом в колінах. Після чого розводять стегна в різні сторони. Там, де уражений суглоб, буде явно помітно обмеження в русі. Також виявити патологію можна і лежачи на животі або спостерігати за тим, як дитина повзає.

Також у дітей з’являється неправильна симетрія на сідницях або стегнах. Тому, щоб не упустити це порушення, стоїть в положенні лежачи на животі спробувати вирівняти ноги дитині, порівняти складки. Якщо вони не однакові, помітні якісь порушення, то це симптоми дисплазії кульшового суглоба. Крім цього, може порушитися поворот, що проявляється чутним клацанням. Хоча варто звернути увагу, що клацання необов’язково говорять про те, що у дитини дисплазія кульшових суглобів.

Коли дисплазія кульшового суглоба проявилася на тяжкого ступеня, то у дітей можна спостерігати ніжки різної довжини. Якщо не помітити цю патологію, то в подальшому у дитини буде неправильна ходьба, схожа на качину ходу, він може звикати ступати не на всю ногу, а тільки на пальчики. Також може прогресувати лордоз. Згодом з’являється двостороння проблема, так як пальці вивертаються усередину або назовні. Симптоми не сильно помітні, а патології з’являються не все відразу.

Така поява патологій несе за собою масу проблем, адже дитина потребує догляду.

Дисплазія кульшових суглобів може розвиватися ще стрімкіше, якщо на це вплинуть деякі фактори. Наприклад, одним з них може бути те, що жінка, яка носить під серцем дитину, не вживає потрібну кількість вітамінів Е і В, не отримує фосфор, йод і залізо. Також розвиває дисплазію малорухливість кульшового суглоба.

Причини виникнення і форми дисплазії

Прояв дисплазії кульшових суглобів може з’являтися в різних формах. Буває ацетабулярная дисплазія. Вона з’являється в тазостегнової кістки в проксимальному відділі. Після неї з’являються зміни в тазостегновому суглобі, а саме його форми і розміру. Тісно взаємодіють між собою головка стегна і вертлюжну западину. Все це веде до того, що кістки ростуть повільніше, а інколи навпаки швидше. У дорослих у порівнянні з дитячими суглобами спостерігається міцність, не така еластичність. Тому малюк схильний появі різних патологій суглобів.

Буває також скошена суглобова западина. З-за того, що зв’язки в суглобах стають сильно еластичними, вони не в змозі утримати стегнову голівку. Це призводить до того, що вона починає зміщуватися вгору, потім вивертатися і змінювати свої форми. Все це сприяє тому, що вона не може утримуватися в правильному положенні, і може виходити за межі кульшової западини. З-за всього цього малюк може мати неправильну ходу.

З-за чого з’являється дисплазія кульшового суглоба, медицина ще не виявила. Існують лише гіпотези, але остаточної відповіді лікарі не дають. Більшість фахівців стверджують, що закладаються причини виникнення хвороби ще в утробі матері, коли тільки з’явився зародок.

З-за того, що він погано розвивається в ембріоні, з’являються різні патології. А ось поганому розвитку впливають вже проблеми самої матері. Тому їй потрібно стежити, щоб не було авітамінозу, гормональних порушень, увагу варто приділяти інфекцій, ні в якому разі не можна палити або пити алкогольні напої, а також потрібно звернути увагу на спадкові патології.

Також було проведено багато досліджень, які показали, що жінка, яка мала токсикоз, проблеми з серцево-судинною системою, гестоз, часто народжує дитину з проявом хвороби дисплазія кульшових суглобів.

У половини дітей, у яких з’явилася дисплазія кульшового суглоба, спостерігалося тазове передлежання. З чого випливає, що варто уважно оглянути малюка, який знаходився в такому стані. Часто батьки звинувачують в патологіях саме лікарів, хоча причини з’являються задовго до пологів. І не важливо, як народилася дитина: природним шляхом або за допомогою кесарева перетину в обох варіантах появи недуги з’являлися поступово.

Діагностика

Найголовніше, під час діагностувати захворювання дисплазія тазостегнових суглобів і почати його лікувати. Адже, як і в будь-якому недугу, пізніше лікування веде за собою ускладнення. Як тільки дитина народилася, його обов’язково потрібно показати хірурга, для того, щоб той його оглянув. Хоча дисплазія кульшового суглоба вміє ретельно ховатися, її симптоми мало виражені.

Це означає, що незважаючи на те, що ніяких патологій не було знайдено після народження, потрібно віднести дитину до ортопеда після місяця його життя, а потім лікаря потрібно показати тримісячного і шестимісячного малюка. Адже краще бути спокійним, що розвиток протікає нормально, що здоров’я в порядку, адже дисплазія веде за собою важкі наслідки. Як тільки виявляються хоч найменші її ознаки потрібно обов’язково починати лікування.

Звичайно, проявляється хвороба не виразно у маленьких дітей. Набагато легше побачити дислокацію у дитини, яким більше року, який вже починає ходити. Якщо цей період починається пізно, то варто задуматися про присутність якихось патологій.

У дитини може бути двосторонній або односторонній вивих. Такі діти навіть ходять специфічно, вони нестійкі, іноді кульгають. Особливо потрібно звертати увагу, коли дитина ходить, перевалюючись з боку в бік.

Малюкові не буде боляче, він веде себе як звичайний здоровий чоловік, він активний і енергійний. Ось тільки ознаки дисплазії кульшового суглоба явно прогресують. Буде помітна ніжка, яка постраждала від вивиху, так як вона буде відрізнятися від положення інший ніжки.

Лікування

Для того, щоб розпрощатися з дисплазією кульшового суглоба, малюка на деякий час позбавляють рухів. Після чого багато діти відстають у розвитку, так як тканини в суглобах розвивається не так стрімко, як у здорової людини.

Також погіршує становище сповивання. Помилкою багатьох батьків є надто туге сповивання, так як через нього може з’явитися вивих. Щоб прискорити нормальний ріст кульшових суглобів, потрібно підбирати ніжки на живіт, таким чином кров буде добре протікати в органах малого тазу. Це тільки покращує стан дитини та її розвиток.

Читать еще:  Конская мазь для суставов

Після того, як батьки дізнаються, що дитина має дисплазію кульшового суглоба, їм потрібно слідувати всьому, що говорить ортопед. Лікування буває різним:

Перше лікування полягає в тому, що кінцівок дитини надають правильного положення, після чого вони активні і можуть нормально рухатися. Для цього застосовують такі важливі деталі:

  • сповивають малюка до 3-х місяців;
  • використовують півроку спеціальні подушки і стремена;
  • усувають дефекти завдяки шинам.

Лікування протікає настільки довго, скільки вимагає того складність ситуації. Для поліпшення лікування використовуються теплі ванни. Дуже важливо робити масаж дитині, особливо в перший період життя. Адже він покращує кровообіг, покращує розвиток м’язів.

Якщо у дитини дисплазія кульшового суглоба, то йому призначають спеціальну гімнастику, а саме потрібно згинати і розгинати ніжки малюка, притискати їх до животика, розводити їх. Такі легкі вправи варто проводити близько десятка разів. Головне, потрібно бути дуже акуратним, так як тіло дітей дуже крихке.

Якщо консервативне лікування не допомагає, то схиляються до хірургічного втручання. Дитині роблять операцію. на може бути дуже важка, а може зовсім нескладною. Адже іноді, щоб побороти дисплазію, потрібно всього лише розрізати якісь м’язи. Але деякі операції ведуть за собою впровадження пластику в суглоби.

Головне, щоб під час було визначено, що дитина має потребу в хірургічному втручанні, так як від цього залежить складність операції. І перед, і після неї потрібно робити масаж, різноманітні процедури із застосуванням ліків, які допомагають адаптуватися дитині.

Дисплазія кульшового суглоба вилікувати можна при будь-яких ускладненнях, головне, зробити це своєчасно. Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням, а обов’язково звернутися до лікаря. Адже, якщо не вилікувати недугу, в майбутньому він може принести інвалідність.

Обов’язково, новонародженого повинен оглянути лікар. Адже дисплазія кульшових суглобів проявляється навіть у дорослих, а все з-за того, що в дитинстві не було помічено її проявів, її не лікували. Тому потрібно дуже серйозно поставитися до цієї патології.

Отже, дисплазія кульшових суглобів — це дуже поширене захворювання. Його симптоми погано помітні, тому головне, вчасно виявити цю патологію, так як вилікувати її просто, але запущена хвороба веде до сумних наслідків. Якщо не буде під час надано лікування, то в майбутньому може швидко викривлятися хребет, з’являтися остеохондроз, таз буде перебувати в неправильному положенні. А ще гірше, коли з’являється рання інвалідність. Тому з самого народження потрібно звернути на стан здоров’я власної дитини, надати відповідне лікування, якщо він того потребує.

Дисплазія кульшового суглоба у дорослих: причини, симптоми, діагностика, лікування

  • 2 Причини і класифікація
  • 3 Ступеня патології і її наслідки
  • 4 Ознаки та діагностика
    • 41 Рентгенографія
    • 42 Ультразвукове дослідження
  • 5 Лікування патології
    • 51 ЛФК
    • 52 Масаж
    • 53 Фізіопроцедури
    • 54 Оперативне втручання
  • 6 Прогноз захворювання
  • Дефекти розвитку кісток і сполучних тканин скелета без адекватного лікування можуть стати причиною важкої патології і істотно знизити якість життя пацієнта. Дисплазія тазостегнових суглобів (ДТС) або вроджений підвивих зчленування — поширений діагноз, який помітний ще під час внутрішньоутробного розвитку плода, а може виникнути і у дорослих.

    Опис хвороби

    Вертлужная западина або ложе стегна є з’єднанням клубової кістки, покритої хрящової тканиною. У западині розташована головка стегнового зчленування, навколо якого знаходяться зв’язки.
    Ложе стегна є природну капсулу, яка утримує головку тазостегнової кістки всередині западини при її нахилі. Всі дефекти біомеханіки кульшового суглоба — підвищена рухливість зчленування, неповне окостеніння головки хряща, деформація осі стегна називають тазостегнової дисплазією.

    Дисплазія тазостегнових суглобів — особливості її прояву
    Дисплазія стегна провокує деформацію структури тазостегнового суглоба, внаслідок чого розвивається диспропорція головки хряща і вертлюжної западини, виникає вивих суглоба правої або лівої.

    У малюків

    Дисплазія у немовлят є дефекти формування одного або обох тазостегнових суглобів, хрящі стають менш еластичними, стегнова западина стає менш глибокою, а головка стегна розм’якшується.
    Згодом приєднується дисплазія колінного суглоба , Кістка стає коротшим або зростає в іншому напрямку. Таке ускладнення називається вивихом або підвивихи.

    У вагітних

    Дисплазія при вагітності несе в собі ряд загроз:

      Дострокове переривання (викидень або передчасні пологи);

    Відкриття кровотечі після пологів;

    Порушення розвитку ембріона;

    Передчасне відходження навколоплідних вод;

    Перебіг вагітності і метод розродження (природні або кесарів розтин) залежать від тяжкості захворювання. Якщо гінеколог дозволяє природні пологи, проводиться місцеве знеболення і моніторинг стану малюка і розкриття шийки матки.

    У дорослих

    Що таке дисплазія тазостегнових суглобів у дорослих — порушення будови тазостегнового суглоба внаслідок травми або наслідок дитячих хвороб. Розвивається патологія внаслідок порушення внутрішньоутробного розвитку ембріона, як ускладнення після важких пологів або дисфункції ендокринної системи.

    Лікування ДТЗ у дорослих пацієнтів набагато складніше і займає більш тривалий час, ніж у малюків. Часто консервативної терапії може не вистачити. В такому випадку показана хірургічне втручання — заміна суглоба на ендопротез.

    Причини і класифікація

    Існує безліч причин розвитку дисплазії кульшового суглоба у дорослих. Спровокувати захворювання може погана екологія, генетична схильність, сильні емоційні переживання (стреси). До основних причин недуги відносять:

      Тазове передлежання малюка;

    Велика маса тіла дитини;

    Перенесені вагітної інфекції;

    Неправильне сповивання (туге);

    Дефекти формування хребетного стовпа;

    Порушення ендокринної системи;

    Вік майбутньої мами — більше 35 років.


    Головні причини розвитку дисплазії тазостегнового суглоба
    Класична медицина класифікує дисплазію на три підвиди:

      Ацетабулярного дисплазію. При такій патології западина стегна зменшується і ущільнюється, а її хрящової купол недорозвинений;

    Вивих тазостегнового суглоба відбувається при зміні кута з’єднання шийки стегна з тулубом. У нормі він становить 40 градусів у дорослих і 60 — у дітей;

    Ротаційна форма — анатомічний дефект формування і розташування кісток тазостегнового суглоба. Розвивається на тлі клишоногість і укорочення ноги.

    Ступеня патології і її наслідки

    Прийнято виділяти кілька ступенів ДТЗ залежно від тяжкості перебігу захворювання. Розрізняють:

      Початкову або 1 ступінь дисплазії, при якій структурні дефекти ще не помітні при візуальному огляді хворої кінцівки;

    Предвивіх, характерною ознакою якого є збільшення капсули суглоба і незначне зміщення головки стегнової кістки;

    Підвивих, при якому головка кульшового зчленування істотно зміщується від западини, зачіпаючи ободок і розтягуючи зв’язки стегна;

    Вивих — головка суглоба виходить за межі вертлюжної западини (назовні і вгору). Ободок стискається і згинається всередину. А зв’язки стегна втрачають еластичність.

    Наслідком дисплазії тазостегнових суглобів у дорослих є артроз і диспластичний коксартроз. Зазначені патології проявляються в погіршенні рухової активності, деформацією прилеглих м’яких тканин, нападами болю в спині, попереку та в ногах.
    Ще одним ускладненням ДТЗ є неоартроз, при якому спостерігається наростання помилкового суглоба в місці зіткнення стегнового зчленування з кістками таза. Патологія супроводжується сильним болем, кульгавістю, укорочуванням кінцівки. Діагноз неоартроз в більшості випадків призводить до інвалідності.

    Ознаки та діагностика

    Зазвичай діагноз дисплазія кульшового суглоба у дітей ставиться протягом перших семи днів після народження. У групі ризику знаходяться діти з тазовим передлежанням, новонароджені з великою вагою, а також ті, чиї мами страждали від пізнього токсикозу. Зазвичай лікарі звертають увагу на три симптоми вродженої дисплазії:

      Несиметричні складки шкіри на задній поверхні стегон, в паху і під коліном. Вони можуть відрізнятися за глибиною і довжині. Однак самостійно ставити діагноз не слід, так як невелика асиметрія зустрічається і здорових малюків, а при двосторонній патології сідничні складки можуть бути ідентичні;

    Клацання помітний тільки протягом перших трьох тижнів життя. Зазначений ознака проявляється при відведенні ніжки в сторону і свідчить про вислизанню головки з капсули кульшового суглоба;

    Кут відведення стегна є загальним симптомом дорослих і малят. При ДТЗ пацієнт не може розвести ноги на 90 градусів, лежачи на спині.


    Перші ознаки вродженої дисплазії суглобів таза
    У дорослих ознаки дисплазії тазостегнових суглобів можуть бути менш помітні, тому без діагностичних методик — рентгенографії і УЗІ.В Якщо вони виявляються неінформативними, призначають магніторезонансну або комп’ютерну томографію.

    Рентгенографія

    Просвічування кісток спеціальними променями, хоча і опромінює організм, але дозволяє зафіксувати клінічну картину формування стегнової западини і суглобової головки. Отриманий знімок разграфляют по горизонталі і вертикалі для формування кута.
    Основним показником стану тазостегнового суглоба є Ацетабулярія кут, який утворює лінія Хільгенрейнера і дотичній, прокресленою через край западини. Чим більше кут, тим важче ступінь патології.

    Ультразвукове дослідження

    Найбезпечніший спосіб діагностики ДТЗ. За допомогою УЗД можна відстежити:

      Стан кісток стегна;

    Розташування головки в спокої і при русі;

    Кут відхилення вертлюжної западини.

    При УЗД діагностиці формується знімок, нагадує рентгенографічний в прямій проекції. При проведенні ультразвукового дослідження звертають увагу на такі показники:

      Кут альфа — ступінь відхилення обідка стегнової западини;

    Кут бета — кут відхилення хряща кульшової западини.

    Лікування патології

    Лікування дисплазії кульшового суглоба у дорослих направлено на усунення больового синдрому і зняття запалення. Для цього рекомендовано прийом препаратів з групи НПЗЗ (нестероїдних протизапальних засобів) — Ібупрофен, Кетопрофен, Диклофенак.
    Хондопротектори призначаються для превенції важких ускладнень, виникнення остеоартриту, неоатроза, коксартрозу. В цьому випадку рекомендовані такі ліки, як артепарон і Румалон в виглядівнутрішньом’язових уколів. В якості допоміжних методик застосовують лікувальну фізкультуру, масаж і фізіопроцедури.

    Медікаментози для усунення хвороб суглобів таза

    ЛФК при дисплазії тазостегнових суглобів у дорослих допомагає нормалізувати навантаження на зчленування і відновити його рухливість. Лікувальна гімнастика показана на всіх етапах лікування. Єдиним забороною є хірургічна операція і період реабілітації.
    Виконувати вправи слід щодня два- три рази на добу. Закінчити курс слід розслаблюючим масажем. Орієнтовний комплекс:

      Лежачи на спині, зігнути коліна. Виконувати вправу В «велосіпедВ» по 10-15 разів для кожної ноги;

    Читать еще:  Как сделать барельеф из гипса своими руками

    Лежачи на спині, стопи якомога ближче наблизити один до одного;

    З того ж положення по черзі згинати й розгинати ноги, стежачи за тим, щоб навантаження була рівномірною.

    Масаж

    Терапевтичний масаж входить до складу лікування дисплазії кульшових суглобів без операції. Курс масажу допомагає посилити кровообіг, зміцнити м’язи стегна, нормалізувати харчування тканин. Техніка включає легкі погладжування, постукування і розтирання.
    Проводять процедуру кожен день. Починають з внутрішньої частини стегна, акуратно згинають і відводять ноги в сторони. Закінчують м’якими погладжуваннями.

    Фізіопроцедури

    Курс лікування ДТЗ для дорослих обов’язково включає фізіотерапевтичні процедури. Вони нормалізують метаболічні процеси в м’яких тканинах, покращують кровотік, забезпечують харчування пошкоджених відділів суглоба.
    Фізіотерапевтичне лікування дозволяє усунути больовий синдром і спазм м’язів. Зазвичай рекомендують:

    Аплікації з парафіном або озокеритом;

    Електрофорез з використанням йоду, фосфору і кальцію.


    Фізіотерапія при дисплазії суглобів таза

    Оперативне втручання

    При відсутності ефекту від консервативного лікування рекомендовано закрите вправлення вивиху. Така методика безкровної операції використовується для лікування малюків 2-3 років. Надалі така процедура неможлива, тому пацієнтам старшого віку рекомендовано скелетневитягування для вправляння головки тазостегнового суглоба.
    Після закінчення процедури нога піддається жорсткій фіксації за допомогою гіпсової пов’язки, носити яку слід не менше півроку. При важких формах дисплазії у дорослих показано хірургічне лікування і заміна суглоба на штучний протез.

    Прогноз захворювання

    Сприятливий прогноз дисплазії стегна можливий тільки при своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні. Якщо призначене лікування виявилося неефективним, результат залежить від ступеня патології.
    Початкова ступінь ДТЗ у дорослих може протікати безсимптомно. А в зрілому віці привести до виникнення диспластического коксартрозу, для якого характерно раптовий початок і гостре протікання з наростаючою симптоматикою. Супроводжується недуга сильними болями і скутістю рухів.
    На важкій стадії ДТС можливий дефективний розворот стегна, при якому кінцівка у дорослих пацієнтів розгортається назовні, згинається і приводиться. А рухи стають неможливі.
    Адекватне і своєчасне лікування у дорослих пацієнтів дозволяє уникнути важких наслідків і дає можливість пацієнту вести звичний спосіб життя.

    Дисплазія кульшових суглобів у дітей

    Дисплазія кульшового суглоба — це порушення нормальної анатомічної будови суглоба, за якого головка стегнової кістки не зіставляється з кульшовою западиною тазової кістки, що призводить до функціонального розладу опорно-рухового апарату. Захворювання виникає у новонароджених, у яких в процесі внутрішньоутробного розвитку суглобових компонентів сталася генетична поломка. Другий поширений термін, що позначає цю патологію, — вроджений вивих стегна.

    У здорового немовляти кульшовий суглоб є «незрілою» анатомічною структурою. Свого «дорослого» вигляду він набуває після його активного залучення до пересувань (повзання, сидіння, ходіння). У нормі, кульшовий суглоб представлений ідеально співставними головкою стегнової кістки та поглибленням тазової кістки (їхніми суглобовими поверхнями), які утримуються суглобовою капсулою, зв’язками та хрящовою пластинкою (лімбусом).

    При цьому захворюванні порушується морфологія одного з компонентів суглоба, тому виділяють дисплазію кульшової западини, дисплазію проксимальної ділянки стегнової кістки та ротаційні варіанти захворювання. Патологія кульшової западини проявляється сплощенням анатомічного поглиблення (ацетабулярна дисплазія) та надмірною еластичністю сполучної тканини. У процесі руху в суглобі головка стегнової кістки не утримується в кульшовій западині та виходить за її межі.

    Дисплазія проксимальної ділянки стегнової кістки (діафізарна дисплазія) пояснюється порушенням геометрії окремих її компонентів: головки, шийки та діафіза. Зміна шийко-діафізарного кута в бік збільшення або зменшення провокує неправильний розподіл фізичного навантаження на суглоб, що в умовах підвищеної еластичності зв’язкового апарату проявляється його підвивихом або вивихом. Частота народження дітей із цією патологією становить в середньому 3%. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення цього показника.

    Зміст:

    Причини виникнення дисплазії кульшових суглобів

    Усі елементи опорно-рухового апарату формуються з 5 тижня внутрішньоутробного розвитку плода і до «першого кроку», зробленого дитиною. Весь цей період є критичним, і будь-який негативний вплив може обернуться структурними змінами та дисплазією суглобів. Необхідно розуміти, що вроджений вивих стегна — це прояв основного захворювання, а не окрема нозологія. Він може виникати за вродженої патології сполучної тканини (синдром Марфана, синдромі Елерса-Данлоса).

    Тривале формування структур опорно-рухового апарату створює широкий часовий діапазон для розвитку патології.

    Виділяють такі причини даного захворювання:

    • Генетична схильність. За наявності ортопедичних проблем або патології сполучної тканини в родичів ризик розвитку вродженого вивиху суглоба в дитини підвищується.
    • Гінекологічні захворювання у матері, які перешкоджають нормальному формуванню плода (інфекції зі статевим шляхом передачі, що індукують спайковий процес, міома матки, токсикоз та ін.).
    • Внутрішньоутробне обвивання плоду пуповиною.
    • Шкідливі звички матері під час вагітності.
    • Нераціональне харчування матері (дефіцит вітамінів і мікроелементів).
    • Обмеження рухливості плода в утробі матері за рахунок маловоддя, великих розмірів плода, багатоплідної вагітності, тазового передлежання.
    • Недоношеність. За передчасного народження малюка морфологічна структура суглоба недостатньо сформована і провокує підвивихи та вивихи.
    • Родові та післяпологові травми.

    Види дисплазії кульшових суглобів

    Дисплазія кульшового суглоба — це морфологічна незрілість компонента опорно-рухової системи. Ця патологія може перебігати з мінімальними функціональними відхиленнями або з вираженим порушенням роботи суглоба.

    Виділяють три ступені цього захворювання:

    • 1 ступінь — передвивих головки стегна. Цей варіант перебігає без явної клінічної картини, але за допомогою інструментальних методів діагностики ідентифікують структурні зміни в суглобі. Головка стегнової кістки залишається в межах кульшової западини.
    • 2 ступінь — підвивих головки стегна. Головка стегнової кістки фрагментарно виходить за межі кульшової западини під час виконання певних рухів.
    • 3 ступінь — вивих стегна. Головка стегнової кістки цілком виходить за межі кульшової западини. Цей варіант патології трапляться частіше у дівчаток і пов’язаний в основному з генетичними дефектами сполучної тканини.

    Симптоми дисплазії кульшових суглобів

    Симптоми патології найчастіше проявляються відразу після народження дитини. Явні ознаки захворювання такі:

    • одна ніжка коротша за іншу;
    • асиметрія сідничних складок;
    • неповне розведення ніжок при зігнутих колінах;
    • додаткова складка на сідниці;
    • підвищений тонус м’язів спини;
    • положення тулуба дитини С-подібне;
    • дитина тримає голівку на одній стороні;
    • на одній руці кулачок стиснутий;
    • виникнення «клацання» при спробі пасивного згинання ноги в кульшовому суглобі;
    • зовнішнє відведення ураженої ноги під час сну;
    • обмеження рухливості в ураженому суглобі (за утрудненого відведення стегна).

    Ці симптоми належать до ранніх проявів захворювання. За відсутності адекватного лікування можуть приєднуватися додаткові вторинні ознаки захворювання:

    • деформація хребта (сколіоз, лордоз);
    • вальгусна деформація стоп;
    • порушення ходи («качина» хода, накульгування);
    • атрофія м’язів ураженої ноги.

    Діагностика дисплазії кульшових суглобів

    Діагностика цього захворювання починається ще в пологовому будинку, відразу після народження дитини. Рекомендовано повторити фізикальне обстеження в кінці 1-го, 3-го і 6-го місяця після народження.

    Загальний огляд дитини дозволяє виявити патогномонічні симптоми дисплазії кульшового суглоба:

    • симптом клацання (або Маркса-Ортолані) при згинанні ноги в колінному та кульшовому суглобі;
    • асиметрія шкірних складок і довжини ніг за одностороннього ураження;
    • обмеження відведення ноги в горизонтальній площині.

    Верифікувати передвивих і підвивих складно, оскільки явних клінічних ознак захворювання можна і не виявити. Ретельний огляд ортопеда дозволяє діагностувати основні порушення кульшового суглоба.

    Додаткові методи діагностики охоплюють:

    • УЗД кульшових суглобів — застосовується у дітей до 3 місяців життя. Сонографічний метод візуалізації дозволяє визначити патологічні зміни хрящової тканини, з якої складається головка стегна.
    • Рентгенографічне дослідження кульшових суглобів (можна робити з 3-місячного віку) допомагає ідентифікувати порушення співвідношення головки стегна та кульшової западини тазової кістки. Оскільки хрящова тканина кульшового суглоба погано візуалізується, ортопеди використовують різні методики оцінки стану суглоба шляхом проведення умовних «анатомічних» ліній. На стику цих ліній утворюються кути, величина яких дозволяє визначити ступінь дефігураціі суглоба.

    Методи лікування дисплазії кульшових суглобів

    Вибір лікувальної тактики при цому захворюванні залежить від виду патології (передвивих, підвивих або вивих) та віку дитини. Раніше дітям із вродженим вивихом суглобів з раннього віку призначали жорсткі ортопедичні конструкції, які сковували рухи та викликали емоційне перенапруження дитини.

    Сьогодні лікування даної патології менш радикальне. Усі ортопедичні конструкції стали м’якшими та зручними для використання, що робить дитину більш рухливою й активною.

    Принципи лікування дисплазії кульшових суглобів у дитячому віці такі:

    • негайний початок терапії відразу після встановлення діагнозу;
    • ноги дитини повинні бути зігнуті в колінних і кульшових суглобах із латеральним відведенням;
    • максимальне збереження фізичної активності дитини, наскільки це можливо;
    • тривалість і безперервність лікування;
    • застосування лікувальної гімнастики, фізіотерапії, масажу.

    Виконання цих правил здійснюється за допомогою:

    • широкого сповивання (забезпечує зігнуте та відведене положення кульшових суглобів);
    • стремен Павлика (сучасні ортопедичні вироби виготовляються з м’яких матеріалів, що дозволяють утримувати ноги в зігнутому та відведеному положенні);
    • ортопедичних шин Фрейка, ЦІТО, Розена, Волкова, Шнейдерова, апарату Гневковського (використовуються тільки за складного вивиху кульшового суглоба, який не коригується іншими методами);
    • лікувальної гімнастики (дозволяє зміцнити м’язи ніг і забезпечує фізичну активність дитини);
    • масажу, спрямованого на поліпшення кровопостачання та розслаблення м’язів;
    • мануальної терапії — ефективного методу для зняття напруги та зміцнення м’язів, запобігання деформації скелета (хребта, стоп), знеболювання;
    • фізіотерапії (електрофорез, парафіно-озокеритові аплікації).

    Хірургічне лікування проводять за істинного вивиху кульшового суглоба, який не коригується за допомогою консервативних методів, або за повторного вивиху після закритого вправлення. Усі операції виконують у дітей після 1 року. Хірургічна корекція кульшової западини та головки кульшового суглоба здійснюється за пізньої верифікації діагнозу (після 2 років).

    Наслідки дисплазії кульшових суглобів

    Після встановлення діагнозу «дисплазія кульшового суглоба» важливо відразу почати лікування. Дотримання рекомендацій лікаря щодо догляду за дитиною з цією патологією, ранній початок лікування та повноцінне харчування забезпечують сприятливий прогноз. В іншому випадку, можуть виникнути ускладнення, які погано піддаються корекції:

    • порушення ходи (накульгування, «качина» хода);
    • деформація хребта і стоп;
    • гіпотрофія м’язів;
    • диспластичний коксартроз (виникає здебільшого в зрілому віці, але може траплятися і в дітей), що призводить до дегенеративних змін і зниження обсягу рухів у суглобі.
    Ссылка на основную публикацию
    Adblock
    detector